Енергонезалежність господарства

Енергонезалежність держави складається з енергонезалежності кожної окремої сім'ї, господарства або підприємства. Переваги незалежності від постачання газу наше підприємство відчуло декілька років тому, встановивши для опалення цехів та адміністративно-господарських споруд опалювальні котли власного виробництва, які в якості енергоносія використовують пелети з відходів сільськогосподарського виробництва та тріску з деревини. Відтоді в нас не стало проблем із утилізацією гілок дерев, які на території заводу (а вона чимала – 8,5 га) потребують щорічної обрізки. Вся деревина перебивається на щепу та використовується у якості палива. Звичайно, на весь опалювальний сезон її не вистачає, тож ми купуємо у сусідньому селі пелети з відходів очищення соняшника і обігріваємо наше виробництво. Економія в порівнянні з газом втричі, крім того відпала всіляка необхідність отримувати узгоджувальні документи з газовими службами при підготовці до опалювального сезону, що також потребує немалих коштів.

А далі піде мова, яким шляхом до власної енергонезалежності можуть іти сільськогосподарські товаровиробники. Всім відомо, що собівартість сільськогосподарської продукції складається не тільки із витрат на вирощування та збирання, але також із витрат на сушіння та зберігання зерна. У цьому році вартість сушіння одного тоно-відсотку на елеватор складає від 32 до 47грн. для кукурудзи та від 38 до 58грн. для соняшника. Вартість зберігання однієї тони кукурудзи складає в середньому 36 грн. за тону в місяць, для соняшника 39грн. за тону в місяць. Сюди ще треба додати вартість приймання зерна з автотранспорту, очищення, та інші витрати. Це все набігає у кругленьку суму. Ці кошти товаровиробник може заощадити, якщо буде використовувати для сушіння зерна паливо, якого в кожному господарстві є вдосталь – це солома, дрова або гілки від розчищення посадок або узбіч доріг.

Кіровоградський завод дозуючих автоматів спеціалізується на виготовленні зернових сушарок, які в якості пального використовують тюковану солому, дрова, тріски та інші види відновлюваного палива. Сушарки призначені для використання у фермерських господарствах для сушіння зерна пшениці, ячменю, соняшника, кукурудзи тощо.

Наведу основні техніко-експлуатаційні характеристики сушарки КЗС-10:

1.Продуктивність при сушінні зерна пшениці зі зниженням вологості:
- від 30% до 15% - 4 тоні/рік;
- від 25% до 15% - 6 тон/рік;
- від 20% до 15% - 8 тон/рік

2.Споживання палива – до 150кг соломи на годину

3.Максимальні споживання електроенергії 45кВт/рік

4.Температура гарячого повітря – 135°С

5.Об'єм камери сушіння – 18м3

6.Кількість обслуговуючого персоналу – 1чол./зміну

Наголошу, що приведені дані дійсна за температури навколишнього середовища не нижче 10°С та вологості повітря не вище 75%, та сушіння здійснюється у безперервному режимі цілодобово.

До комплекту постачання сушарки входити безпосередньо сушарка, теплогенератор із вентилятором подачі гарячого повітря, завантажувальна і вивантажувальна норії, силова шафа з панеллю управління. Завантаження зерна здійснюється норією через верхню частину сушарки. Зерно проходячи з верхньої частини сушарки до низу, продувається гарячим повітрям, який проходити через зерновий шар. При цьому рухаючись зверху до низу зерно проходити через спеціальні перемішувачі і двічі змінює своє положення відносно зовнішнього та внутрішнього сита. Таким чином забезпечується максимальна ефективність процесу сушіння. Наявність двох норій та перекидних клапанів дає можливість здійснювати сушіння за один цикл, а при високій вологості зерна направляти зерно на досушку. Тобто процес сушіння може здійснюватись у безперевному або циклічному режимі.

Безумовною перевагою зерносушарки КЗС-10 є використання в якості агента сушіння чистого підігрітого повітря, яке проходячи через теплообмінник генератора тепла набірає необхідну температуру. Таким чином продукти горіння виводяться через димохід і не мають контакту із зерном. Враховуючи досвід експлуатації раніше виготовлених сушарок, інженери підприємства доопрацювали конструкцію теплогенератора. По перше, майже на 50% збільшена площа теплообмінника, що дозволяє впевнено досягати та підтримувати температуру повітря 135-160°С. Сам теплообмінник тепер виготовляється із високоякісної нержавіючої сталі, що суттєво збільшує його термін служби. Внесені вдосконалення у систему наддуву повітря в зону горіння. Нова конструкція теплогенератора передбачає спрощений доступ до теплообмінника з метою його чистки. Тепер теплогенератор повністю розбірний, що забезпечує його ремонтопригідність з найменшими витратами.

Щоб досягти найбільшої ефективності роботи зерносушарки доцільно використовувати її у комплексі із охолоджувачем. З цією метою ми пропонуємо разом із сушаркою бункер-охолоджувач БВ-40. Його використання разом із сушаркою дозволяє охолоджувати висушене охолодженні здійснюється досушування зерна у межах 1,5 – 2%, що додатково економити витрати на сушіння. Якщо раніше в Україні БВ-40 виготовляли із використанням російських комплектуючих, то зараз ми повністю виготовляємо його на нашому підприємстві.
Тепер повернемося до економіки. Виходячи з реальних витрат на сушіння зерна у господарствах, які використовують наші сушарки, собівартість сушіння одного тонно-відсотку складає у різних господарствах від 5 до 12грн. Тобто при сушінні однієї тони зерна кукурудзи на 5 відсотків вологості економія у порівнянні із сушінням на елеваторі складає 135 – 175грн. При сушінні більше вологого зерна економія відповідно більше. Але найбільший економічний ефект використання кіровоградської сушарки полягає в тому, що товаровиробник, зберігаючи у собі висушене зерно, має можливість продавати його за найбільш вигідною для себе ціною. Практичний досвід засвідчив, що окупність витрат на придбання та монтаж сушарки наступає вже після першого року експлуатації, приносячи в подальшому чистий прибуток. А враховуючи, що частина власників сушарок ще й додатково заробляють на наданні послуг сушіння сусідським господарствам, це створює додаткові переваги при використанні сушарки та прискорює окупність капіталовкладень.